Джерело: інформаційний електронний ресурс “DEV.UA”
Після 24 лютого 2022 року протимінна діяльність в Україні змінилася кардинально. Раніше — металошукачі й ручне розмінування, сьогодні — дрони, роботизовані системи та штучний інтелект. У цій статті — про інновації, які змінюють підходи до гуманітарного розмінування, і про виклики, з якими щодня працюють українські сапери.
Україна є найбільш замінованою країною світу. Понад 137 000 квадратних кілометрів території мають статус потенційно небезпечних. Це не лише пряма загроза життю мільйонів людей, а й гальмо для економіки: заміновані поля не дають фермерам працювати, а інфраструктура не може відновлюватися.
Повномасштабна війна принесла нові виклики й загрози, але водночас стала каталізатором стрімких змін. Сьогодні Україна — серед лідерів за темпами впровадження інновацій у цій сфері. У цій колонці — як змінюється підхід до гуманітарного розмінування, які технології вже працюють у полях і з якими викликами щодня стикаються українські сапери.
2018–2022: системний запуск і перші виклики
Системна протимінна діяльність в Україні стартувала наприкінці 2018 року — після ухвалення Закону «Про протимінну діяльність». Наступного року затвердили Національний стандарт протимінної діяльності ДСТУ 8820:2018, який уперше встановив чіткі правила: хто може здійснювати гуманітарне розмінування, як саме це має відбуватись, і яких заходів безпеки потрібно дотримуватись.
До 2022 року переважна більшість робіт виконувалась вручну. Сапери працювали з металодетекторами, без сучасної техніки та автоматизованих рішень. Майже все обладнання доводилося імпортувати — а українського виробництва не було. Іноземні постачальники неохоче продавали малі партії. Наприклад, щоб закупити захисне спорядження із Зімбабве, моє офіційне листування з постачальником нараховувало 96 листів тільки в одній переписці.
2022 рік: повномасштабна війна
На момент повномасштабного вторгнення в Україні не було ані дронів, ані мінно-пошукових собак, ані роботизованих систем для гуманітарного розмінування.
Після деокупації Київщини, Чернігівщини та Сумщини у квітні 2022-го стало очевидно: люди прагнуть повернутися додому, але території залишаються небезпечними. Асоціація саперів України першою публічно порушила тему гуманітарного розмінування. Ми фактично залишались єдиною організацією, що працювала в цьому напрямку, адже міжнародні оператори повернулися лише влітку.
Ми розгорнули широку інформаційну кампанію — в Україні та за кордоном. Це було критично важливо: розмінування — одна з найдорожчих гуманітарних сфер, і без підтримки міжнародних партнерів технічний прогрес був би неможливим. У 2022-му вся техніка та спорядження надходили виключно завдяки донорській допомозі.
Перші роботизовані комплекси з’явилися лише після того, як до процесу доєдналися держава та міжнародна спільнота. Паралельно почали з’являтися й українські виробники: вперше ми могли закуповувати спорядження в Україні, а не чекати на імпорт.
2022 рік став переломним. Саме тоді почалося системне зростання і масштабування галузі.
2022–2025: технології, які змінюють розмінування
Після 2022 року в українському гуманітарному розмінуванні з’явилося багато інновацій. Вони не замінюють саперів, але суттєво підвищують ефективність і безпеку роботи.
Роботизовані комплекси
Україна отримує техніку від міжнародних партнерів, але активно розвиває й власне виробництво. Наприклад, Germina від Краматорського заводу важкого верстатобудування — дистанційно керована система, що за заявленими характеристиками здатна очищувати до 5 гектарів на день і витримувати підрив протитанкової міни.
Ще одна українська розробка — ГАРТ 5100 від харківської XTI Engineering — проходить понад 2 гектари за один світловий день.
Такі машини значно пришвидшують процес, але після них сапери все одно обстежують територію вручну — з металошукачем.
Дрони
Безпілотники використовують на етапі нетехнічного обстеження. Вони допомагають виявляти вирви, залишки техніки, інші ознаки бойових дій — і точніше визначати зони подальшої роботи. Наразі фахівці працюють над тим, щоб залучити дрони й до процесу land release — безпосереднього вивільнення та передачі територій.
Штучний інтелект
AI допомагає визначати пріоритети. У реаліях, коли забруднені площі сягають сотень тисяч гектарів, це дає змогу ефективно розподіляти ресурси й зосереджуватися на критичних напрямках. Також фахівці працюють над тим, як ефективно залучити ШІ до ідентифікації вибухонебезпечних предметів.
Супутникові знімки
Аналіз супутникових фото — не доказ безпечності ділянки, але важливий інструмент планування. Наприклад, якщо на знімках видно вирви — територія могла бути обстріляна. А якщо земля рекультивована після деокупації — її можна дообстежити й потенційно виключити з переліку небезпечних.
Машини для підготовки ґрунту
Раніше сапери перед розмінуванням вручну розчищали території звичайними газонокосарками — це забирало до 50% часу. Тепер є українські машини, які швидко прибирають рослинність і готують територію до роботи з металошукачем. Це суттєво знижує фізичне навантаження та прискорює процес.
Навчально-випробувальний комплекс UTTC
3 червня 2025 року відбулося офіційне відкриття UTTC (Ukrainian Training and Testing Complex) — навчально-випробувального комплексу для тестування сучасних технологій розмінування. Асоціація саперів України також долучилася до цього процесу й у перший день підписала Угоду про співпрацю з UTTC.
Це перший в Україні полігон, де можна одночасно тестувати нову техніку, зокрема дрони та роботизовані системи, та проводити навчання фахівців. До відкриття UTTC в Україні не існувало єдиного майданчика для випробування техніки та практичної підготовки саперів. Тепер комплекс закриває одразу кілька критичних потреб галузі.
Що далі: виклики й перспективи
Попри значний прогрес, попереду ще багато роботи. Насамперед — масштабування механізованого розмінування та розвитку напряму з використання тварин, зокрема мінно-пошукових собак. Це рішення вже довели ефективність, але досі не є масовими.
Окремий виклик — підводне розмінування. Йдеться не про моря (цим займаються військово-морські сили), а про внутрішні водойми: ставки, канали, мілководні річки. Такі об’єкти можуть і мають обстежуватись операторами протимінної діяльності. Але для цього потрібна спеціалізована техніка, підготовка фахівців і чіткий регламент. Сьогодні цей напрям майже не розвинений.
Що гальмує розвиток? Насамперед — нестача фінансування. Без ресурсів неможливо масштабувати команди, закуповувати техніку чи впроваджувати інновації. І замість того, щоб шукати нові технології, ми часто змушені думати, як утримати те, що вже працює. Наприклад, в Асоціації саперів України щойно завершився великий проєкт за підтримки уряду Канади — і наразі немає нового джерела, яке б його підхопило.
І все ж — рух іде. Щороку ми впроваджуємо нові підходи, запускаємо українські розробки, навчаємо фахівців, створюємо інфраструктуру для тестування та обміну досвідом.
Ми не просто на порозі — ми вже на шляху великого прориву. І я кажу як людина, яка пройшла весь шлях — з 2018 до 2025 року. Зміни, які сталися за ці сім років — справді колосальні.
За цим проривом — велика спільна робота. Усіх стейкхолдерів протимінної діяльності, міжнародних партнерів, донорів, команд, які щодня ризикують життям, щоб зробити Україну безпечнішою.
Слідкуйте за найбільш актуальними подіями Асоціації на нашій офіційній сторінці Facebook
Свіжі новини Асоціації читайте у розділі Останні події